Среда, 13.12.2017
Локачі
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » 2012 » Апрель » 3 » Зачарований театром
18:28
Зачарований театром
Гнат Петрович Юра... Згадуємо цю чудову людину, і відразу спливає в пам'яті гумореска Остапа Вишні...

«А звідки Гнат Юра взявся? Гнат Юра народився — народився він у селі Федварі Олександрійського повіту на Херсонщині 1887 року».
Коли в останні роки життя ми залишалися з Гнатом Петровичем наодинці, він часто згадував своє дитинство, юнацькі роки, що промайнули на колишній Херсонщині, а тепер Кіровоградщині.
Пригадував свого діда Мусія Юру — високого, кремезного, з довжелезною бородою...
На дідовому подвір'ї збиралися колишні солдати в старих, вицвілих мундирах з блискучими ґудзиками й медалями на грудях. Гнат був щасливий, коли йому дозволяли їх помацати, та найбільш він любив слухати розповіді про походи і солдатські пісні.

Як у кожного з нас, залишились у Гната Петровича назавжди спогади про перші роки навчання в школі.
— Вчився я з охотою і дуже любив вірші...

Любов до віршів прищепив синові змалку батько, який часто читав уголос Шевченка.
Уперше Гнат Юра прилучився до справжнього мистецтва в колишньому Єлисаветграді (Кіровограді), де він, приїхавши з села, жив у рідного дядька Афанасія і працював у нотаріальній конторі. На службі він мав змогу спостерігати цікавих типів, риси яких згодом з'являться у створених митцем на'сцені незабутніх образах. Саме тут юний Гнат Юра познайомився з прообразом Копача Бонавентури зі «Ста тисяч» Івана Карпенка-Карого.
Перша вистава, яку Гнат побачив на професіональній сцені, захопила його, і юнак кілька днів ходив, як очманілий. Дядько всіляко підтримував його захоплення театром і незабаром познайомив племінника з акторами-любителями українського драмгуртка.

Нарешті здійснилась заповітна мрія юнака. 1907 року Юра став професійним актором. Знаменна подія в його житті сталася навесні, коли кучеряво зазеленів Єлисаветград, а в кущах бузку співали солов'ї.
— На аматорську виставу «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», в якій я грав, завітав у ті роки досить відомий антрепренер Максимович і запропонував мені грати в його трупі, — розповідає далі.
Радісною подією в житті «мандрівного» актора була зустріч з корифеями українського театру.

Він добре пам'ятав, як уперше на вулицях Єлисаветграда побачив афіші, які сповіщали про виставу за участю Марії Заньковецької, Івана Тобілевича (Карпенка-Карого), Миколи Садовського, Панаса Саксаган-ського.
У двадцяті роки, коли в Україні точилася запекла боротьба за владу, Гнат Юра підніс прапор українського театру.

Це сталося у Вінниці в січні 1920 року, де почалася творча біографія нині Київського академічного українського драматичного театру імені Івана Франка.
Багато міст і містечок України — велика гастрольна карта шляхів-доріг театру імені Івана Франка. Велика Вітчизняна війна...

У час тяжких випробувань, що їх зазнав народ під час фашистської навали на нашу Батьківщину, Гнат Петрович став справжнім командиром свого «мистецького війська». Театр під його керівництвом працював буквально день і ніч.
За ініціативою художнього керівника організували фронтові бригади. Одну з них очолив Гнат Юра, другу — Амвросій Бучма. Після репетиції чергової вистави Юра починав готувати концертну програму фронтової бригади для поранених, які перебували на лікуванні в госпіталі.

До останніх днів у ньому жила незгасна потреба праці, а в його свідомості відбувалось незриме творче таїнство.
Просмотров: 3336 | Добавил: m23-m23 | Теги: Театр, зачарований театром | Рейтинг: 3.6/5
Всего комментариев: 0
Поиск
Календарь
«  Апрель 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архив записей
Друзья сайта
Інформаційний портал UaStudent.com
Copyright MyCorp © 2017
Сделать бесплатный сайт с uCoz